«Апельсини»

Стежки. Поле. Ліс.

Комарі рояться навколо твого тіла, відчуваючи пульсацію крові, напевне. З одного боку, це прекрасно, бо означає, що ти ще живий. З іншого, без їхніх укусів можна було б обійтись.

Люди. Калюжі. Люди.

В цій місцевості вони радше недолік, без їхнього галасу тут краще.

Стежка. Мох. Квіти.

Відходячи вглиб дерев, чуєш спів пташок і гудіння електромереж. Такий собі перетин цивілізації і природи.

Піднімаєш голову догори і бачиш щось неймовірне...

Небо...

Воно таке прекрасне і кожного разу інше. З темно-синьо-сірого плавно перетікає в голубе і ясне.

Були думки, що буде дощ. В прогнозі на сьогодні був дощ. Подруга мала такі підозри. Але ці темно-сині хмари обійшли нас стороною.

Натомість, я націлилась об'єктивом на рожево-оранжево-білі витвори мистецтва на фоні ідеально голубого неба.

Мандруючи новими для мене місцями, я не переставала ловити кадри, бо по іншому я не можу. І не вмію.

Я фотографувала все, що бачила: дерева, квіти, трави, небо, небо, сонце, дерева. Нічого не хочу з цим робити. Руки самі тягнуться до телефону і просять спіймати цей момент. І я дуже вдячна, що вмію робити гарні фото (хоч і не знаю, кому за це дякувати крім себе).

Прогулянка добігла кінця. Сонце остаточно передало естафету ночі. Комарі стали куди агресивніше обліплювати силует. Думаю, я ще повернусь. Мені сподобалася ця подорож трошки далі від людства та інтернетів.

Інколи можна практикувати.

little handsome boy, not mine, unfortunately 🥲

beauty of Ukrainian movie 🍿🎥

краса українського кіно 💗💗💗

шедевр, на мою скромну думку. я ще не раз до нього повернусь, там так круто розкриваються персонажі і переплітаються життєві історії героїв, я тааак плакала на деяких моментах 🥺

Мої знайомі стали вулицями, Імена на пам'ять залишені.

Мої знайомі стали петиціями, Підписи поставлено стишено.

Мої знайомі стали стрічками, Синьо-жовті стяги опущені.

Мої знайомі стали книгами, В кінці читачі засмучені.

Мої знайомі стали зорями, Далекими й трохи млявими.

Мої знайомі стали спогадом, Живими, але вже примарами.

@ukrfanficshn

оскільки я більше не веду тві і тт, бо я це все повидаляла (спроба подолати свою залежність), я згадала, що в мене є тамблер і тому пишу сюди 👌🏻

почала писати фф по Драміоні, і виклала вже вступний розділ на Wattpad:

Wattpad

Сенс

Вона врятувала всіх, кого змогла. Але не зуміла врятувати себе і сенс свого існування.

дайте знати чи цікавить 😉 завтра в мене завдання як можна детальніше розписати тайм лайн і приблизну послідовність подій 🤞🏻

enid was worried about wednesday

вперед, живу зараз по такій самій схемі. поки працює 😉

Останнім часом живу за принципом "буде шо буде. просто зроби це".

Так і рухаюсь вперед. По-трохи, але сміливо й без вагань, затикаючи рота внутрішньому страху й тривозі.

Виходить - чудово. Не виходить - щось придумаю, або ж фіг з ним.

Щось буде. Вірю, що так треба.

у мене деколи буває відчуття, що реальність змінює напрямок.

це ті ранки, коли прокидаєшся і розумієш, що щось не так. щось змінилось.

ти не можеш пояснити, що саме і яка природа цих змін, але щось точно вже не буде так, як раніше.

сьогодні такий ранок, ніби це не зовсім те місце, в якому я засинала. хоча не змінився ні інтер'єр, ні локація. просто повітря на смак інше.

це все на краще. напевно. але гарантій ніколи ніяких нема.

dream and fly✨

мрій та літай 💫

summer vibes 💚🌄

ліііііто, люблю літо, не люблю жару і комарів, але що ж ти зробиш 😅