подивилась серіал "Bad Sisters" - історія про 5 сестер і одного

Стежки. Поле. Ліс.

Комарі рояться навколо твого тіла, відчуваючи пульсацію крові, напевне. З одного боку, це прекрасно, бо означає, що ти ще живий. З іншого, без їхніх укусів можна було б обійтись.

Люди. Калюжі. Люди.

В цій місцевості вони радше недолік, без їхнього галасу тут краще.

Стежка. Мох. Квіти.

Відходячи вглиб дерев, чуєш спів пташок і гудіння електромереж. Такий собі перетин цивілізації і природи.

Піднімаєш голову догори і бачиш щось неймовірне...

Небо...

Воно таке прекрасне і кожного разу інше. З темно-синьо-сірого плавно перетікає в голубе і ясне.

Були думки, що буде дощ. В прогнозі на сьогодні був дощ. Подруга мала такі підозри. Але ці темно-сині хмари обійшли нас стороною.

Натомість, я націлилась об'єктивом на рожево-оранжево-білі витвори мистецтва на фоні ідеально голубого неба.

Мандруючи новими для мене місцями, я не переставала ловити кадри, бо по іншому я не можу. І не вмію.

Я фотографувала все, що бачила: дерева, квіти, трави, небо, небо, сонце, дерева. Нічого не хочу з цим робити. Руки самі тягнуться до телефону і просять спіймати цей момент. І я дуже вдячна, що вмію робити гарні фото (хоч і не знаю, кому за це дякувати крім себе).

Прогулянка добігла кінця. Сонце остаточно передало естафету ночі. Комарі стали куди агресивніше обліплювати силует. Думаю, я ще повернусь. Мені сподобалася ця подорож трошки далі від людства та інтернетів.

Інколи можна практикувати.

я була вчора на Оппенгеймері

це було достобіса цікаво і захоплююче, а з точки зору естетики - 100/10

єдине, вкотре на великих екранах показали, що буває коли людина сліпо шукає влади або фанатично захоплюється наукою

в обидвох ситуаціях люди забувають про наслідки

я не занурюсь в науку, тим більше у фізику, але мені тепер цікаво прочитати книгу про Оппенгеймера

і дізнатися про це трошки більше, ніж зобразили у стрічці

цікаво, що з курсу історії я не пам'ятаю цього прізвища, хоча воно ж має там бути, правда?

Натхнення прокидається вночі,

хоч плач, а хочеш - покричи.

Не налякай потомлених сусідів,

не залишай зів'ялих квітів.

День промаячить перед очима,

ти думала, що міцно щось вхопила.

Прокинулась, але в руках нічого,

не вистачає відчуттів, чогось нового.

Серед бур'яну знайшла троянду.

Розвісила на стінах, мов гірлянди,

моменти щирі на папері, фотокартки.

Для серця, ввечері, на згадку.

~oleksandra.l

it's winter holidays✨💫☃️

I’m ok. I’m gonna be ok. I’m gonna live a beautiful life and I’ll get to know beautiful people. I will create things of beauty and be surrounded by flowers. And I’ll love myself, and I’ll be soft, I’ll be kind. And I’ll be ok.

буває таке, коли люди не розуміють твоїх пояснень, БО ВОНИ НЕ ХОЧУТЬ НІЧОГО РОЗУМІТИ, БО ЇМ ЦЕ ВИГІДНО, ЇМ ТАК ПОДОБАЄТЬСЯ І ДОСИТЬ ВИТРАЧАТИ НА ЦЕ СВОЇ РЕСУРСИ ЦЕ НЕ ЗАКІНЧИТЬСЯ СЬОГОДНІ але колись в один момент закінчиться і можна дихати вільно

the fifty shades of sky 💫

50 відтінків неба 😍

Good omens in colour 🩷💛

Another wallpapers for you, yeah the last two photos are not my from the first, but i refresh it and change a little bit

I can buy myself flowers, write my name in the sand 🌸✍️

I don't know how I feel, I haven't been here soooo long, but here we go again 🚬

Давненько мене тут не було, але буду щось трохи кидати, я не знаю як тут все працює і чи варто спробувати завантажувати сюди свої вірші і навіть спитати нема в кого, еххххх 😅🤌