Curate, connect, and discover
Lis - Blog Posts
Art for my bro👊💪🔥🌸. She likes Life is strange.
proper portraits of my favorite girls, I’d love to add one of Sean and Daniel too and also as soon as I get to know Alex something of her too, especially because I’m sure I could experiment a lot with colors with her
(i post most of my art on ig as @/lif3.0n.mars)
Стежки. Поле. Ліс.
Комарі рояться навколо твого тіла, відчуваючи пульсацію крові, напевне. З одного боку, це прекрасно, бо означає, що ти ще живий. З іншого, без їхніх укусів можна було б обійтись.
Люди. Калюжі. Люди.
В цій місцевості вони радше недолік, без їхнього галасу тут краще.
Стежка. Мох. Квіти.
Відходячи вглиб дерев, чуєш спів пташок і гудіння електромереж. Такий собі перетин цивілізації і природи.
Піднімаєш голову догори і бачиш щось неймовірне...
Небо...
Воно таке прекрасне і кожного разу інше. З темно-синьо-сірого плавно перетікає в голубе і ясне.
Були думки, що буде дощ. В прогнозі на сьогодні був дощ. Подруга мала такі підозри. Але ці темно-сині хмари обійшли нас стороною.
Натомість, я націлилась об'єктивом на рожево-оранжево-білі витвори мистецтва на фоні ідеально голубого неба.
Мандруючи новими для мене місцями, я не переставала ловити кадри, бо по іншому я не можу. І не вмію.
Я фотографувала все, що бачила: дерева, квіти, трави, небо, небо, сонце, дерева. Нічого не хочу з цим робити. Руки самі тягнуться до телефону і просять спіймати цей момент. І я дуже вдячна, що вмію робити гарні фото (хоч і не знаю, кому за це дякувати крім себе).
Прогулянка добігла кінця. Сонце остаточно передало естафету ночі. Комарі стали куди агресивніше обліплювати силует. Думаю, я ще повернусь. Мені сподобалася ця подорож трошки далі від людства та інтернетів.
Інколи можна практикувати.
Протоптаними дорогами,
нечіткими вузькими шляхами -
я знайшла тут спокій і тишу,
що шукала довго, роками.
Щоденне ввечері або зранечку,
невеликими, тихими кроками...
Я іду по дорогах пам'яті,
полями зеленими, невисокими.
Пропускаю шумні галявини,
шишки, дуби й околиці з мохами.
Тут немає гучних, чітких правил,
є маршрути з своїми вимогами.
Заглубляючись далі по стежці,
думки зникають разом з тривогами.
Я зловлю ці кадри очима й серцем,
вони залишаться в пам'яті босоногими.
~oleksandra.l
day in the forest 🌲🌳
один день в лісі, але цей день я ще довго пам'ятатиму 🚬😅
нас покусали комарі, зламались навушники, ягід набрати не вдалось і я рознервувалася так, що в ліс тепер піду лише гуляти. без переживань і докорів сумління 🤌
some alex chen icons i made , f2u
there are so many things double exposure is going to have to address aside from the storyline they’ve come up with
the events of this new game seem to only take place a few years after the first one. given that max is in university.
if you chose to sacrifice arcadia bay, i expect them to address the guilt and misery that will follow max like a shadow from destroying her hometown, her friends, chloe’s family, etc. it cannot be a brush off the shoulder.
if you chose to sacrifice chloe, i expect max to be haunted by her friend in ways that aren’t blatant and tone-deaf. she needs to once again be followed by a shadow of guilt and grief. and since i imagine she’s left to another new town, i need there to be some kind of moment of reflection on how she runs away from arcadia instead of facing her choices and the loss that it carries.
i need there to be kate marsh. i need there to be victoria. she is allowed to move on from her high school days but given the circumstances of the life she’s left behind, it cannot be forgotten. it cannot be summed up in a photograph she keeps in her wallet. it cannot be little easter eggs for us to find along our way.
but deck nine is so very surface-level with their writing. the dread i feel for max’s new chapter is thick. i cannot imagine how they’re going to live up to the expectations they’ve set for themselves.
LIFE IS STRANGE DIVIDERS!
Please give credit if you use!
Note(s): I'm doing dividers now because they're super fun! All images are from the @lifeisstrangearchive and I thank the guy behind it, seriously dude, you're awesome!
I decided to make three versions because some felt too busy.
MAXINE CAULFIELD
CHLOE PRICE
RACHEL AMBER
ENG: Ehe-he...
Here's Blud but human forms
In my headcanon Yerem and Yeremiya were twins who died in the Forest. Than Blud found their bodies in and took their appearance. The entity, back in the days when they were allowed to leave the Forest, had enjoyed watching the strange twin since their childhood...
UA: хіх
Людські подоби Блуда
У моєму гедканоні Єрем та Єремія були двійнятами, які загинули у Лісі. Блуд знаходить їх тіла і бере їх подобу. Сутності ще за часів, коли було дозволено покидати Ліс, подобалося спостерігати за дивакуватою двійнею з їх дитинства...
ENG:
"He grabs your barely perceptible shoulders and breathes hard, looking into the face, as if he didn't expect to see you among the living.
Y: Yulian... Are you...
Vodyanyk doesn't let you finish and hugs you close. His lips cover yours and at that moment the world around dissolves..."
This fragment still makes me cry. This made me so emotional...
And the drawing took a long time (for me). If it weren't for the ref (I don't know who the author is, let me know if you know, please), everything would have gone to hell ;-;
Save me from squama!
UA:
«Він хапає за ледь відчутні плечі і важко дихає, вдивляючись в обличчя, ніби й не сподівався вже побачити серед живих.
Є: Юліане... ти...
Водяник не дає закінчити і пригортає до себе. Його губи накривають твої і цієї миті світ навколо розчиняється...»
Цей фрагмент досі змушує волати. Я буквально випала, коли це відбублося..
А малюнок — було довго (для мене). Якби не реф (не знаю, хто автор, підкажіть, якщо вам відомо, пліз), все попливло б до біса ;-;
Рятуйте від луски!
ENG:
"He grabs your barely perceptible shoulders and breathes hard, looking into the face, as if he didn't expect to see you among the living.
Y: Yulian... Are you...
Vodyanyk doesn't let you finish and hugs you close. His lips cover yours and at that moment the world around dissolves..."
This fragment still makes me cry. This made me so emotional...
And the drawing took a long time (for me). If it weren't for the ref (I don't know who the author is, let me know if you know, please), everything would have gone to hell ;-;
Save me from squama!
UA:
«Він хапає за ледь відчутні плечі і важко дихає, вдивляючись в обличчя, ніби й не сподівався вже побачити серед живих.
Є: Юліане... ти...
Водяник не дає закінчити і пригортає до себе. Його губи накривають твої і цієї миті світ навколо розчиняється...»
Цей фрагмент досі змушує волати. Я буквально випала, коли це відбублося..
А малюнок — було довго (для мене). Якби не реф (не знаю, хто автор, підкажіть, якщо вам відомо, пліз), все попливло б до біса ;-;
Рятуйте від луски!
Hi 👋, My name is Mohammad, and I’m reaching out in a moment of desperate need. I’m a father of three young children living in Gaza, and we are caught in the midst of a catastrophic war. Our home is no longer a safe haven, and the future here seems increasingly uncertain. 💔
I’ve launched a fundraising campaign with the goal of raising $40,000 to relocate my family to a safer place where my children can grow up in peace and have a chance at a brighter future.
Unfortunately, my previous fundraising efforts were abruptly halted when my account was terminated without explanation. However, I remain determined to keep fighting for my family’s safety and well-being. 🫶
If you could take a moment to read our story, consider donating, or simply share our campaign with others, it would make an incredible difference. Every act of kindness, no matter how small, brings us one step closer to safety and a new beginning. 🙏
Thank you for your time, compassion, and support. ❤️🩹
https://gofund.me/fd1faea2 🔗
^^^
Go fund them you guys 💓
Will be adding every tag from every fandom I'm in to make sure this reaches everybody it can reach
Saw this on Twitter and tbh, I can't detect any lies🤷🏾♂️
HEY GUYS REMEMBER WHEN CHLOE WANTED MAX TO BE THE LAST THING SHE EVER SAW BEFORE DYING. BTW GUYS. REMEMBER WHEN CHLOE SAID “i’m never leaving you” AND “that’s okay we will, forever” AND “Max, i’ll always be with you”. GUYS GUYS GUYS HOLD ON REMEMBER WHEN CHLOE SPENT YEARS TALKING TO MAX IN HER DIARY BECAUSE SHE COULDN’T LET HER GO GUYS. AND WHEN SHE TOOK MAX BACK IN A HEARTBEAT BECAUSE SHE MISSED HER TOO MUCH. OH AND BTW REMEMBER HOW THEY WERE CHILDHOOD BEST FRIENDS AND GREW UP TOGETHER AND FELL IN LOVE AND ARE NOT LINKED ONLY BY A ‘trauma bond’. DO WE REMEMBER THAT. COLLECTIVELY.