Випала можливість висловити свою образу на певне рп. Звучить тупо, але ну я щасливий.
Сімейні поїздки це прямі "пішов нахуй" від ма до мене, й подумки "пішла нахуй" від мене до неї
Хоч рольова по Все заради гри в українських декораціях накрилась, я все ще продумую деякі сюжетні моменти. Наприклад, щойно я упевнився, що можна провести змагання з ексі на Універсіаді за час поки вона триває. І навіть 2 дні залишаться в запасі.
Чесно кажучи, тріо Пінтерест, Тамблер і Спотіфай виглядають як три вісника естетичного апокаліпсису
Сиджу пишу другий розділ "Погляду пустих очиць" і мені так подобається градація вайбу. Типу, спочатку під час написання я заслуховувався гуртом "КАТ", щоб вловити потрібну атмосферу. На другий розділ же ж пасує постпанк. Арррррррр, смакота
Я б так хотіла, аби смерть Могла би обирать: Аби могла минути жертв, Лишень убивць узять.
Я б так хотіла, щоби смерть Була би справедлива. Але тепер цілую твердь Гранітної могили.
Ненавиджу її, Оту стару з косою. Чому вона вас забрала, Чому ви не зі мною?!
Однак її одна вина: Лиш у роботі цій. То не вона, то не вона, Взяла нас під приціл.
Тут така цікава фіговинка. Типу, лайки і реплаї записуються разом під note. Жестярік.
Після вчорашнього типу відчаю, сьогодні стан перманентного "хочу щось зламати, а краще чиєсь обличчя". І це після цілого хорошого тижня. Блять
Використовує Тамблер як особистий щоденник негараздів
32 posts